-
1 supreme power
верховна влада, найвища влада -
2 sceptre
1. n1) скіпетр2) перен. царська влада; верховна владаto hold (to wield) the sceptre — правити, царювати, панувати
2. v1) вручати скіпетр2) наділяти царською владою* * *I nскіпетр; царська влада; верховна владаII vapx. наділяти царською владою -
3 authority
n1. влада2. повноваження; право, права; компетенція4. звич. pl влада, начальство, адміністрація5. авторитет, вага, вплив7. підстави- actual authority фактична законна сила- constitutional authority конституційні повноваження- consular authorities консульські посадові особи/ представники- decision-making authority директивний орган- diplomatic authorities дипломатичні посадові особи/ представники- ecclesiastical authorities церковні власті- executive authority виконавча влада- an exercise of the sovereign authority здійснення прерогатив державної влади- exclusive authority виняткові повноваження- government authorities урядові органи- governmental authority державна влада- interim authority тимчасова влада- local authorities місцева влада- military authority of the armed forces військова влада- national authorities національні органи- official authorities офіційні представники- sovereign authority прерогативи державної влади- state authority державна влада- statutory authority влада, встановлена законом- supreme authority верховна влада- transitional authority влада на час перехідного періоду- authority for a statement підстави для заяви- authority making the request орган, що робить запит- authority to enter into treaty повноваження на заключення договору- the authority of Parliament влада/ повноваження Парламенту- ultimate authority over peace-keeping operations максимальні повноваження у відношенні операцій з підтримки миру- defect of authority відсутність повноважень- man set in authority особа, що має владу- to act on smbd.'s authority діяти на підставі отриманих повноважень- to act with the authority of the law діяти на основі закону- to apply to the authorities звернутися до влади- to be vested with the necessary authority бути наділеним необхідними повноваженнями- to challenge the authority of the experts ставити під сумнів компетенцію експертів- to exercise authority застосовувати владу- to give authority for an act (to do smth.) (на)давати повноваження на що-небудь/ зробити що-небудь- to have an authority мати владу- to have authority with/ over smbd. мати авторитет у когось- to invoke smbd.'s authority посилатися на авторитет когось- to know smth. on good authority дізнатися про щось з достовірного джерела- to personify authority втілювати владу- to quote one's authorities посилатися на авторитетні джерела- to receive authority (for an act/ to do smth) отримувати повноваження (на щось)- to transmit the necessary authority for the issue of the visa передати необхідні вказівки для видачі візи- by authority of law в силу закону- on the authority of papers за повідомленнями преси -
4 power
n1. сила, влада2. держава3. pl повноваження- absolute power абсолютна/ верховна влада- acceding powers держави, що приєдналися (до договору, протоколу)- colonial power колоніальна держава- dual power двовладдя- emergency powers надзвичайні повноваження- exceptional powers виключні повноваження- executive power виконавча влада- great powers (the) великі держави- judicial power судова влада- large powers широкі повноваження- leading power (the) провідні держави- legislative power законодавча влада- major power велика держава- maritime power морська держава- non-nuclear power неядерна держава- nuclear power ядерна держава- official powers офіційні повноваження- political power політична влада- signatory powers держави, що підписали документ- state power державна влада- veto power право вето- wide powers широкі повноваження- power base амер. політична підтримка при проведенні кампанії тощо- abuse of power зловживання владою- assumption of power захоплення влади- delegation of powers передача повноважень- division of powers розподіл повноважень- verification of powers перевірка повноважень- party in power правляча партія, партія при владі- to be beyond one's powers бути понад чиюсь силу/не під силу- to come to power прийти до влади- to confer the necessary powers to smbd. видати/ надати комусь необхідні повноваження- to delegate one's powers to smbd. передати комусь свої повноваження- to do all in one's power зробити все можливе- to examine the powers перевірити повноваження- to exceed the powers перевищити повноваження- to exercise one's powers здійснювати свої повноваження- to exhibit one's full powers пред'явити свої повноваження- to invest smbd. with full powers наділити/ наділяти когось повноваженнями- to preserve one's powers зберігати свої повноваження- to prolong the powers of parliament продовжити повноваження парламенту- to seize power захопити владу- vested with powers and authority наділений повноваженнями та владою- within one's powers в межах своїх повноважень- delegated powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях)- granted powers юр. "даровані повноваження" (повноваження, надані уряду США конституцією і перераховані в перших трьох статтях) -
5 arbitrament
n1) юр. арбітраж; рішення третейського суду2) необмежена верховна влада3) вільний вибір4) авторитетне рішення (визначення)* * *n1) юp. рішення третейського суду, арбітражу2) cпopт. рішення головного судді3) icт. право вирішувати; необмежена верховна влада -
6 Caesar
n1) іст. Цезар2) цезар, римський імператор3) кайзер4) бібл. кесар5) самодержець; імператор; верховна влада* * *n1) icт. Цезар2) цезар, римський імператор3) імператор Священної Римської імперії; кайзер4) peл. кесар5) самодержець, імператор; верховна влада -
7 overrule
Inверховна владаIIv1) відкидати (відхиляти) пропозицію2) анулювати; вважати недійсним3) брати верх (гору); пересилювати4) панувати; верховенствувати* * *I n II v1) відкидати, відхиляти пропозицію2) анулювати; вважати недійсним3) брати гору; пересилювати4) панувати; верховенствувати -
8 sovereignty
n1) суверенітет, суверенність, незалежністьto encroach upon smb.'s sovereignty — робити замах на чийсь суверенітет
2) верховна влада3) володарювання* * *n1) суверенітет, суверенність, незалежність3) володарство -
9 supremacy
n1) перевага, вищість2) панування, верховенствоAct of supremacy — іст. закон про верховенство англійського короля над церквою
3) верховна влада* * *n1) перевага2) панування, верховенство; верховна влада -
10 crown
1) держава ( Великобританія); корона; влада корони; верховна влада, королівська влада ( у Великобританії); престол2) коронувати•- Crown action
- crown advocate
- crown agent
- Crown Colony
- Crown copyright
- crown counsel
- Crown Court
- Crown instrument
- crown lands
- crown lands administration
- crown law
- crown lawyer
- crown paper
- crown prince
- crown prisoner
- crown privilege
- crown prosecution
- Crown Prosecution Service
- crown prosecutor
- Crown servant -
11 crown
1. n1) корона; вінець; влада монарха, верховна влада2) монарх; король; королева; престол3) верхівка (чогось); крона, верхів'я дерева4) маківка; тім'я5) кругла вершина гори6) гребінь (птаха)7) вінок (з квітів)8) наголовок (капелюха)9) завершення, вінець11) крона (монета — 5 шилінгів)crown flax — бот. льон-кучерявець
C. Imperial — імператорська корона
C. prince — кронпринц
2. v1) вінчати, коронувати2) нагороджувати, винагороджувати3) увінчувати, вивершувати, закінчувати собою верхню частину (чогось); завершувати4) провести шашку (в дамки)5) поставити коронку (на зуб)6) розм. ударити по голові* * *I [kraun] n1) корона; вінець2) ( the Crown) корона, влада монарха, престол; юp. корона ( як сторона в процесі)a witness for the Crown — свідок обвинувачення; монарх; король; королева
3) верхівка; крона, верхівка дерева; маківка; тім'я; кругла вершина гори5) вінок (з квітів; тж. як нагорода)6) бoт. верхівка, вінець; віночок, розетка ( листя)8) вінець, завершення10) icт. крона ( англійська монета в п'ять шилінгів)11) формат паперу12) apxiт. шелига арки або склепіння13) мop. якірна пятка14) тex. коронка15) гeoл. перегин, лоб (складки, покриву)16) cпeц. опуклість ( поперечного профілю дороги)17) c-г. звальна борозна18) oпт. крон, кронгласII [kraun] v1) вінчати, коронувати2) нагороджувати, увінчувати3) завершувати, вінчати4) увінчувати, закінчувати собою верхню частину7) cл. ударити по голові -
12 imperium
n (pl imperia)1) влада імператора2) абсолютна влада3) право держави застосовувати насильство для додержання законності* * *n1) імперія; абсолютна, верховна влада2) право держави застосовувати насильство для дотримання законності; суверенітет -
13 supreme authority
( in a state) верховна влада, найвища влада ( в державі); найвищий орган ( в державі) -
14 sceptre
I nскіпетр; царська влада; верховна владаII vapx. наділяти царською владою -
15 crown
I n1. корона, вінець2. влада монарха, верховна влада- to relinquish the crown відмовитись від престолу- to succeed to the crown успадкувати престолII v1. коронувати, увінчати- to crown smbd. with glory покрити/ увінчати когось славою -
16 empire
-
17 sovereignty
суверенність; верховна влада; суверенна держава; незалежність- sovereignty of parliament
- sovereignty of the people
- sovereignty of the seas -
18 supremacy
верховенство; першість ( за значенням тощо); примат; супрематія; верховна влада; перевага, зверхність- supremacy of divine law
- supremacy of law
- supremacy of national laws
- supremacy of parliament
- supremacy of the constitution
- supremacy of the crown
- supremacy of the law
- supremacy over monarch
- supremacy over the crown -
19 empire
nстиль ампір.* * *I n1) імперіяthe Empire — icт. Британська імперія; Священна Римська імперія; Перша імперія ( у Франції); імперія (про капіталістичну монополію)
2) верховна влада, панування, володарювання; царство3) = emperorshipII a(звич. Empire) імперський -
20 sovereign
1. n1) монарх, суверен, правитель, державець; володар; повелитель2) соверен (золота монета)2. adj1) верховний, найвищий2) державний, самодержавний, необмежений; монархічний; повновладний3) суверенний, незалежний4) чудовий, прекраснийsovereign remedy — ефективний (дуже дійовий) засіб
5) величний; гордовитий* * *I n1) суверен, монарх; правитель, володар; юp. суверен, носій верховної влади; верховний орган ( держави)2) диктатор, володар ( в обмеженій сфері діяльності); незаперечний авторитет, арбітр3) icт. соверен ( золота монета)II a1) верховний, вищий2) необмежений, самодержавний, монархічний, повновладний3) суверенний, незалежний; державний4) чудовий, прекрасний5) величний, гордовитий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
самодержавство — а, с. Форма правління державою, за якою верховна влада зосереджена необмежено в руках однієї особи – самодержця; абсолютна монархія, абсолютизм. || Необмежена влада самодержця. || Царський уряд … Український тлумачний словник
абсолютизм — у, ч. Форма керування державою, за якої верховна влада повністю належить одній особі – монархові; самодержавство … Український тлумачний словник
автократія — ї, ж., книжн. Форма правління, за якої одній особі належить необмежена верховна влада; абсолютизм … Український тлумачний словник
демократія — ї, ж. 1) Форма управління, політичний лад, за якого верховна влада належить народові. 2) Форма, принцип керівництва яким небудь колективом, за якого забезпечується активність і широка участь цього колективу у здійсненні всіх заходів … Український тлумачний словник
народовладдя — я, с. Форма державного управління, політичний лад, за якого верховна влада належить народові … Український тлумачний словник
самодержавство — (форма правління необмежена верховна влада в руках однієї особи), абсолютизм, монархія, автократія, самовладдя … Словник синонімів української мови
вето — невідм., с. 1) Остаточна чи умовна заборона, яку накладає верховна державна влада на рішення нижчого органу. 2) У міжнародному праві – право члена будь якого органу заборонити прийняття рішення, з яким він не згоден … Український тлумачний словник
